ЦИФРОВИЙ ТЕЛЕВІЗІЙНИЙ ОСВІТНІЙ КАНАЛ РИТМ tvritm@gmail.com>>>

форум >>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>>

ТЕЛЕКАНАЛ "РИТМ" РОЗПОЧАВ МОВЛЕННЯ В ЦИФРІ

початок 14 жовтня 2013 року 09:00 год.

РЕДАКЦІЙНИЙ СТАТУТ

ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

„ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ „РИТМ”

ПОТРІБЕН -
ВИПУСКОВИЙ ІНЖЕНЕР ЕФІРУ/АВТОР ПРОГРАМ/ВЛАСНИЙ КОРЕСПОНДЕНТ (ПО ОБЛАСТІ)/ЖУРНАЛІСТ/РЕКЛАМНИЙ МЕНЕДЖЕР
РЕЗЮМЕ НАДСИЛАТИ НА
https://www.facebook.com/groups/248162495334937/

Интер	MTV-Украина	МЕГА	Голдберри
Украина	Киноточка	Пиксель	Банк ТВ
1+1	СТБ	Хокей	Винтаж ТВ
НТН	ТЕТ	НЛО-ТБ	Эскулап
К-1	К-2	2+2	РТБ місцевий
УТ-1	Новый	Стар-ТВ	РИТМ місцевий
ICTV	M1	Тонис	РІВНЕ 1 місцевий
Энтер-фильм	5 канал	Погода ТВ	ВИБІР ТБ

Нормативні документи

		Конституція України
		Закони України
		Міжнародні договори
		Нормативні акти органів державної влади
		Добрый день! С 23.10.13 канал будет транслироваться в аналоговых пакетах «Легкий» и «Украина и Мир». С уважением, Анастасия Шкуропатова Менеджер по вопросам  регионального  развития Компания Воля Кабель Моб.: (050)356-22-31  УПП 455,25 МГц аналог ...РІВНЯНИН! ПІДТРИМАЙ МІСЦЕВИХ МОВНИКІВ!  http://sfera-tv.com.ua/ http://rivne1.tv/ http://rtb.rv.ua/company/tele/ http://ritmtv.blogspot.com/ ПРОСТО ДИВИСЬ ЇХ З ЕФІРУ ТА В КАБЕЛІ Внедрение в Украине нового формата эфирного вещания открывает возможности увеличить количество не только источников информации, но и способов ее получения. Чем может удивить нас обычный телевизор? Оказывается, его возможности практически безграничны. С появлением цифрового эфирного телевидения Т2 мы вошли в эпоху новых технологий и новых возможностей. На сегодня это возможность смотреть 32 бесплатных телеканала в отличном качестве. А уже в недалеком будущем – записывать любимые программы, заказывать фильмы, смотреть онлайн-телевидение, слушать цифровое радио, а может даже читать электронную газету. Шаг к Европе РАДІО АКТИВНІСТЬ/90,9 FM В это трудно поверить, но 21-м веке, когда количество активных сим-карт мобильных операторов уверенно превышает число жителей страны (включая младенцев и стариков), роскошь смотреть кабельное или спутниковое телевидение с сотнями телеканалов могут себе позволить не более 30% населения Украины. Большинство же украинцев, проживающих в сельской местности и небольших городках в глубинке, смотрят 3-5 эфирных телеканалов, будучи ограниченными в получении информации. И без каких-либо перспектив расширить возможности приема сигнала в рамках скромного бюджета: спутниковая тарелка далеко не всем по карману, а кабельное телевидение дальше районных центров свои сети, как правило, не развивает. К счастью, с недавних пор ко всему вышесказанному можно добавить глагол в прошедшем времени. Ограничения, связанные с техническими параметрами аналогового вещания уходят в прошлое. Если раньше во многих регионах Украины телезрители могли смотреть не более 5 каналов, то с появлением цифрового телевидения у большинства зрителей появилась возможность смотреть сразу 32 эфирных телеканала самых разных тематических блоков и при этом – совершенно бесплатно. Это прямо предусмотрено лицензией Национального совета Украины по вопросам телевидения и радиовещания. Как же переходит Украина на цифровое телевидение? Во-первых, сеть построили быстро. Всего за год сеть передатчиков, установленных компанией «Зеонбуд», покрыла сигналом территорию, на которой проживает 95% населения страны, рассказывает генеральный директор компании Виктор Галич. При этом «паутина» из 664 цифровых станций с передающими антеннами, которые установлены на телемачтах на высоте от 100 до 300 метров, стала одной из самых больших в Европе. Станции оснащены качественным и надежным оборудованием, мировых производителей, таких как немецкие компании Rohde&Schwarz, KATHREIN, SPINNER и американские Andrew, Harris. «Сеть потребовала $134 млн. частных инвестиций – и ни копейки государственных денег на ее строительство не пошло. Хотя во многих странах такие проекты финансируются как раз за счет налогоплательщиков. Благодаря всем этим показателям, в ходе телекоммуникационной выставки IBC-2012 в Амстердаме опыт Украины по переходу на «цифру» был признан самым динамичным в мире», – отметил он. Во-вторых, мы сразу стали использовать для трансляции сигнала цифровой формат DVB-T2 – наиболее современный из всех существующих на сегодняшний день. В то время как многие европейские страны, которые прошли более длительный путь (у некоторых он достигал 10-12 лет), сначала внедрили менее совершенный формат «Т» (от англ. terrestrial – наземный) и только сейчас, вместе с Украиной, постепенно переходят на «Т2». В-третьих, Украина опередила многие европейские страны по количеству цифровых бесплатных каналов, которые предлагаются зрителям в качестве минимального пакета. Если у нас в любом из регионов можно принимать 32 телеканала (28 общенациональных и 4 региональных), то, например, Венгрия ограничилась лишь семью бесплатными общенациональными цифровыми каналами, Швеция – одиннадцатью. Лишь часть каналов являются полностью бесплатными из 25 цифровых программ в Нидерландах. Похожая с Украиной ситуация со «свободными» телеканалами только во Франции и в Польше. Здесь «в цифре» работает 29 и 30 эфирных каналов соответственно. Нужно особо подчеркнуть, что наша страна сразу пошла по социально-ориентированному пути предоставления максимально широкого перечня бесплатных каналов в эфире. В то время как в некоторых странах, например в Британии и Испании, «цифровики» сначала пробовали продавать зрителям вообще все программы, не оставляя бесплатными даже государственные каналы. Со временем из-за волнений в обществе от такого подхода решили отказаться. Широкие возможности цифрового телевидения В июле 2015 года, согласно международному договору «Женева-2006», Украина должна полностью отказаться от аналогового телевидения. На сегодняшний день многие европейские страны уже выполнили это условие. Исключительно в цифровом формате работают телекомпании Турции, Норвегии, Швейцарии, а также практически всех стран Евросоюза, кроме Румынии, Болгарии и Венгрии. Переход практически везде был поэтапным: постепенно от аналога отключали по несколько регионов. Скорее всего, таким же он будет и в Украине. Но для того, чтобы начать этот процесс, необходимо чтобы большинство телезрителей имели возможность приема цифрового сигнала. Для этого существует специальный декодер (сет-топ-бокс, ресивер), который «научит» даже аналоговый телевизор старого поколения принимать цифровое телевидение, нет необходимости и в новой антенне, что также очень удобно. Установка такого оборудования как декодер – обычная европейская практика. Как и в Евросоюзе, в Украине для этого используется стандартное оборудование, которое можно купить в любом магазине электроники и подключить даже без помощи стороннего специалиста. Всего в Украине порядка 25 млн. зрителей принимают телевидения из эфира, из них более 8 млн. уже подключились к телевидению «Т2». В нашей стране предусмотрена государственная поддержка малообеспеченных семей, так по данным главы комитета Госкомтелерадио Украины Александра Курдиновича уже порядка 800 тыс. семей бесплатно получили цифровые ресиверы за счет госбюджета. По прогнозам комитета Госкомтелерадио, к 2015 году ресиверами будут обеспечены все нуждающиеся семьи. Еще одно неоспоримое преимущество технологии DVB-T2 состоит в том, что просмотром бесплатных цифровых телеканалов его функционал не ограничивается. По мере развития сети количество каналов можно расширять за счет платных пакетов, куда войдут, например, спортивные, обучающие, научные программы. При этом 32 канала всегда будут оставаться бесплатными. Можно будет записывать любимые программы для отсроченного просмотра по технологии push VOD, заказывать фильмы с сетевых серверов, смотреть онлайн-телевидение, слушать цифровое радио. «Наши инженеры постоянно работают над развитием технических возможностей сети и следят за всеми технологическими новинками. Могу заверить телезрителей телевидения «Т2», что впереди их ожидает еще много приятных сюрпризов. Есть идея обеспечить телезрителям и жанровый телегид, и ежедневную электронную газету на экране телевизора. Возможно, замахнемся и на мобильное телевидение, которое позволит прием программ на экраны мобильных телефонов, планшетов», – говорит Виктор Галич. По его словам, решения о развитии сети и дополнительных сервисах принимает Национальный совет по телевидению и радиовещанию Украины. В течение ближайших 2–5 лет нам предстоит освоить и оценить все реальные возможности цифровой сети «Т2». Вполне возможно, что она станет основой для более глобального технологического прорыва нашей страны не только в европейском, но и в мировом масштабе. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА 16 і 17 серпня 2011 року Національна рада з питань ТБ і радіомовлення визначила переможців конкурсу на вільні місця в цифровому мультиплексі МХ-5 з регіональним покриттям.             На конкурс було виставлено по 4 частоти в кожному з 165 міст, де будуть встановлені передавачі «Зеонбуд», провайдера багатоканальних телемереж формату DVB-T2.             Ще за попередньої влади України підписала міждержавну угоду, за якою взяла на себе зобов'язання до 2015 року перейти на цифрове телевізійне мовлення. Тобто, до цього часу країни, які підписали угоду, повинні відключити так звані аналогові передавачі, за допомогою яких сьогодні телеглядачі дивляться телевізійні програми з ефіру.              За великим рахунком, перехід на цифрове телемовлення - це технологічний прорив.  Якщо зараз на одному каналі, на одній частоті, в аналогу працює одна телекомпанія, в цифрі на одному каналі може працювати відразу 8 телекомпаній.              Цифрове мовлення в Україні може відбуватися на 5 так званих мультиплексах.  Мультиплекс включає в себе 8 каналів. Але з 5 початкових мультиплексів «в розіграші» залишилося тільки 4, бо попередня влада, таки заявила про початок пілотного проекту на одному з мультиплексів МХ-4. Був визначений і провайдер (УЦТМ), який отримав ліцензію, але реалізувати і розвинути пілотний проект так і не зміг.             Зараз йде судова тяганина з приводу ліцензії на цей мультиплекс.             Отже, залишилося 4 мультиплекси по 8 каналів, тобто 32 частоти.  З них 28 частот - загальнонаціональні, 4 в кожному регіоні мали були віддані місцевим мовникам.              Про те, що щось десь відбувається, місцеві мовники стали розуміти приблизно в березні-квітні. До Рівного приїхали представники Нацради, відбулася нарада за участю місцевих ТРК, на якому було повідомлено про конкурс на 4 частоти, в якому можна взяти участь влітку, і про те, що обласна держтелерадіокомпанія отримує частоту поза конкурсом, а всі інші можуть поборотися за 3 частоти. Інші це регіональні та місцеві мовники, хоча спочатку мова йшла тільки про місцевих мовників.               Обов'язковою умовою участі в конкурсі було попереднє укладення договору з ТОВ «Зеонбуд».             За договором переможець конкурсу повинен починати оплачувати послуги провайдера з моменту отримання ліцензії.  Тобто, ліцензія вже є, сигналу ще немає, але платити треба. Причому, платити повинні не тільки мовники.              Специфіка цифрового мовлення полягає ще й у тому, що пересічний користувач - власник телевізора - телеглядач для того, щоб побачити на своєму телеекрані зображення, повинен буде придбати приставку (сет-топ-бокс) на кожен телевізор разом з антеною. Зараз абонент отримавши на вхід в квартиру від кабельного оператора сигнал в аналозі, має можливість зробити розгалуження на будь яку кількість телевізійних приймачів з можливістью автономної роботи з каналами на всіх телевізорах. Телевізійні приймачі з вмонтованими декодерами DVB-T2 на ринку України відсутні. Згідно з офіційними планами (Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору), аналогове ТБ почнуть поступово відключати з 2013 року. До 2015 року планується повний перехід на цифрове мовлення.              Мовники повинні підтримати ініціативу обмеження ввезення телевізорів, які не беруть цифровий сигнал, вважає директор-президент каналу ICTV, директор телегрупи «StarLightMedia» Олександр Богуцький. Зацікавлені сторони повинні зустрітися, щоб вирішити: що потрібно зробити, щоб споживач побачив цифрове ТБ. За його словами, важко зараз прогнозувати, як користувачі будуть міняти телевізори, купувати сет-топ-бокси. Ситуація приблизно порівнянна з серединою 90-х, коли в Україну почали з'являтися перші мобільні телефони. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення рекомендувала оператору і провайдеру цифрових мультиплексів МХ-1, МХ-2, МХ-3 та МХ-5 «Зеонбуд» встановити на головній станції мультиплексування сигналу в Києві систему умовного доступу (кодування сигналу) за рахунок власних коштів. При цьому «Зеонбуд» повинен забезпечити виконання ліцензійних умов про надання населенню безкоштовного доступу до 32 телевізійних каналів.  Таке рішення Нацрада прийняла на засіданні 12 жовтня, погодившись на відповідну пропозицію Державного комітету телебачення і радіомовлення, який зараз розробляє нормативно-правовий документ про забезпечення населення сет-топ-боксами (цифровими приймачами).  За словами голови Нацради Володимира Манжосова, Держкомтелерадіо планує забезпечити у 2012 році сет-топ-боксами близько 1 млн сімей, на що в проекті державного бюджету передбачено 350 млн 120 тис. грн. Про це заявив прем'єр-міністр Микола Азаров під час промови з нагоди 60-річчя українського телебачення, повідомляє сайт Кабміну. «Наше телебачення стоїть на порозі запровадження інноваційного цифрового телемовлення, і ми в бюджеті на наступний рік заклали понад 350 мільйонів гривень для того, аби наші люди мали змогу дивитися цифрове телебачення», - сказав Микола Азаров. За результатами аналізу ринку Держкомтелерадіо вважає за доцільне запровадити в чотирьох загальнонаціональних мультиплексах систему умовного доступу.  На думку Держкомтелерадіо, з якою погодилася і Нацрада, це дасть змогу захистити населення від піратських пристроїв та наповнити ринок якісними сет-топ-боксами. «Ми знаємо, що вже зараз до України завозять невідомо які пристрої. Держкомтелерадіо і ми занепокоєні цим. Я мав розмову з керівником "Зеонбуду", вони не в захваті встановлювати систему умовного доступу за власний кошт, але розуміють серйозність проблеми», - сказав пан Манжосов на засіданні регуляторного органу.  Також, як відзначив голова Нацради, система є двосторонньою: провайдер бачитиме, у якому місті скільки підключено сет-топ-боксів. «Це дасть змогу мати повну картину і приймати рішення про відключення аналогового сигналу там, де вже буде достатньо користувачів цифрового телебачення», - вважає пан Манжосов.  На запитання члена Нацради Оксани Єлманової, чи не призведе це рішення Нацради до того, що «Зеонбуд» штучно обмежить доступ на ринок компаній - постачальників сет-топ-боксів, Володимир Манжосов відповів: «Обмеження буде, але воно стосуватиметься неякісних і піратських пристроїв».             Отже згідно державної програми у 2012 році Держкомтелерадіо зобов’зане забезпечити бідні верстви населення 1000000 декодерів по Україні. В пропорції до Рівного та області це складе близько 44000 штук. Ще близько 350000 потенційних абонентів області повинно буде придбати, встановити, налаштувати декодери і мати відповідні сервіс-центри для подальшого обслуговування.              Договором з «Зеонбуд» передбачені тарифи для телекомпаній, за якими вони повинні платити за сигнал (який невідомо хто зі споживачів отримує, невідомо коли буде отримувати, якщо захоче отримувати взагалі про що йшлося вище) з моменту оформлення/отримання ліцензії. Незалежна асоціація телерадіомовників (НАМ) звернулася в антимонопольний комітет України з приводу обгрунтованості тарифів «Зеонбуд».             «Ми вже неодноразово звертали увагу на те, що тарифи ТОВ« Зеонбуд » завищені і приведуть до збитковості, принаймні, регіональних мовників. За нашими розрахунками, вони в 4-5 разів більше собівартості послуг, і зараз ми звернулися в Антимонопольний комітет України з повідомленням про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, адже ТОВ «Зеонбуд» є монополістом », - заявив представник НАМ.              Наприклад, телекомпанія, яка «накриває» сигналом місто і частину області, заявляючи потенційну аудиторію в 500000-600000 глядачів сьогодні платить 6 тис.грн. на місяць при аналоговому передавачі в 1 кВт Рівненській філії КРРТ.             У перший рік цифрового мовлення при 50-відсотковій знижці за договором з «Зеонбуд» потрібно буде платити в місяць 16 тис.грн.  На наступний рік - 75% вартості і починаючи з третього року мовлення - повну вартість, тобто 32 тис.грн. в місяць.             Крім того, потрібно враховувати і вартість самої ліцензії – 40000 грн.  Плюс необхідний комплект обладнання для доставки сигналу від студії до передавача на кожен передавач - ще 30-40 тисяч., плюс щомісячна оплата провайдеру. На найближчих засіданнях Нацради з питань телебачення і радіомовлення буде обговорюватися можливість зміни умов конкурсу з видачі ліцензій на регіональне мовлення в цифровому форматі.             З 165 міст, у кожному з яких регулятор видає по чотири ліцензії, в 145 залишилися вільні частоти. "Невеликі регіональні канали, які подали заявки, не пройшли конкурс, так як не володіють достатнім ресурсом для цілодобової трансляції - вони виходять в ефір кілька годин на день. Можливо, ми запропонуємо їм об'єднатися для отримання загальної частоти ", - пояснює Оксана Головатенко. Що в підсумку.             В Україні узаконена компанія, яка стала провайдером-монополістом.             Вона вклала в розвиток цифрового мовлення значні кошти і поспішає повернути їх, навантаживши витратами мовників, яким доведеться платити у будь-якому випадку, навіть якщо кінцеві споживачі, тобто телеглядачі, не захочуть купувати дорогі приставки, а значить, і дивитися їх програми ні зараз ні в перспективі. При цьому сам провайдер не несе ніяких бізнес-ризиків.             ТОВ «Зеонбуд» використовує для встановлення своїх передавачів вежі, які розташовані по всій країні і належать державному концерну РРТ (Концерн радіомовлення, радіозв'язку і телебачення).             РРТ - теж монополіст, але державний. «Зеонбуд» монополіст недержавний.              Телекомпанії, які раніше за ліцензією мовили по 6-12 годин, тепер будуть змушені заповнювати 24 години ефірного часу. Якісним телепродуктом власного виробництва без права ретрансляції, сплачуючи відповідну зарплату працівникам, видатки на утримання техніки та приміщень, податки тощо. Витратна частина проти «аналога» збільшується разів у 4-5. Гроші ТРК збирають з місцевого ринку реклами. На жаль, рекламний ринок Рівного і області просто ніякий, особливо якщо зважити на черговий його перерозподіл зі збільшенням ФМ радіостанцій (пропозиція радіостанцій і ширша і дешевша і динамічніша). Ефірне цифрове ТБ дивиться тільки 0,04% домогосподарств. Частка домогосподарств, які користуються послугами цифрового телебачення, в I півріччі склала 19,8%. Як пише "Комерсант" з посиланням на дані дослідження "GfK Ukraine", з них супутниковим цифровим ТБ користуються 82,4%, кабельним - 17,1%, MMDS (один з видів наземного телемовлення) - 0,4%, ефірних - 0 , 2%. На сьогоднішній день вже 50% споживачів користуються послугою Інтернет-телебачення щотижня. Про це свідчать результати недавнього дослідження "Споживання мультимедіа-послуг на різних пристроях - 2010", опубліковані підрозділом "ConsumerLab" компанії"Ерікссон". Як відзначає Cnews, популярність цієї послуги швидко зростає по всьому світу. На думку аналітиків, цей ринок є дуже перспективним, незважаючи на низьку готовність споживачів платити за онлайн-контент. Дослідження показало, що люди витрачають до 35% свого вільного часу на перегляд телепрограм і відеоконтенту, при цьому вони стають все більш обізнаними про нові технології, які, в свою чергу, призводять до створення нових моделей споживання мультимедіа-послуг. 93% опитаних все ще дивляться традиційне ТБ хоча б раз на тиждень, проте роль традиційного широкомовного телебачення поступово змінюється у зв'язку з появою нових каналів розповсюдження. Понад 70% опитаних щотижня дивляться потокове ТБ, завантажують або дивляться в запису ефірні телепередачі. У другій частині міжнародної конференції «Цифрове мовлення в Європі: нормативні, правові та технічні аспекти», що тривала в Києві 27 жовтня ц.р., обговорювалося фінансування переходу та механізми державної підтримки. З цього приводу висловилися голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олександр Курдінович та незалежний німецький медіа-дослідник та консультант Крістіан Мьоллер. Спікери у своїх доповідях зупинилися на кількох принципових моментах. Передусім вони погодилися з твердженням, що витрати, повязані з переходом від аналогового мовлення на цифрове, мають взяти на себе всі учасники. Тобто і мовники, і оператори мереж, і телеглядачі. Бо якщо покласти відповідальність тільки на ринок, то існує ризик, що впровадження «цифри» не відбудеться вчасно. Пояснюється це тим, що фінансова вигода від зміни технологій непомітна одразу. Отже, при плануванні переходу на цифрове мовлення державі необхідно створити такі умови, аби всі стали частиною цього процесу.  У цьому контексті  держава може розглянути можливість надання субсидій. Зазвичай соціально незахищені групи можуть потребувати особливої підтримки, наприклад, при купівлі обладнання для прийому цифрового сигналу. З другого боку, держава також може вводити політику стандартизації обладнання, яка б підтримала поширення серед населення сет-топ-боксів та інтегрованих телевізорів. Однак роль держави тільки цим не обмежується. Існує ще низка «не грошових» засобів, якими можна популяризувати цифрове телебачення серед населення. Зокрема, це  проведення інформаційно-розяснювальної роботи, аби переконати громадян у тому, що аналогове мовлення стає абсолютно застарілим. Реалізовати таке завдання можливо лише здійснивши масштабну інформаційну кампанію. Також, звісно, необхідно гарантувати наявність низки відкритих програм, привабливого, різноманітного контенту, забезпечити сумісність різних наборів обладнання та рівноправний доступ до інфраструктури цифрового мовлення. Крістіан Мьоллер особливу увагу звернув на те, що період одночасного аналогового і цифрового мовлення, має бути максимально коротким.  Він також наголосив, що не можна забувати  і про принцип технологічної нейтральності, тобдо допомагати малозабезпеченим групам населення,  а не певним гравцям на ринку. Держава, надаючи субсидії, має керуватися усвідомленням необхідності надати підтримку саме соціально незахищеним верствам населення, інвалідам, людям з особливими потребами, для того, щоб у державі не виникав «цифровий розрив».  З доповіді голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олександра Курдіновича можна зробити висновок, що в Україні активно розробляється механізм державних субсидій. Так, планується, що протягом 2012–2013 років 70% домогосподарств мають бути забезпечені приладами приймання цифрового сигналу.  Наступного року держава повинна закупити 1 млн. сет-топ-боксів для малозабезпечених верств населення. Для цього в державному бюджеті буде виділено 350,1 млн. грн.   «Державний комітет телебачення і радіомовлення України завершує розробку відповідного плану заходів, що спрямований на стимулювання збільшення поставок сет-топ-боксів на внутрішній ринок, його захист від неякісної, несертифікованої та піратської продукції і водночас забезпечення додержання високих стандартів якості сет-топ-боксів. Важливим також є створення на ринку справедливої конкуренції та протидії контрабандному ввезенню сет-топ-боксів», – зазначив Олександр Курдінович під час конференції.  Голова Державного комітету також навів статистику, зокрема зазначив, що сьогодні нараховується близько 23 млн. телевізорів у майже 17 млн. домогосподарствах. З них 7 млн. підключено до кабельного або супутникового телебачення, а 10 млн. приймають сигнал ефірним наземним способом в аналоговому форматі.  Отже, в Україні вже визначено загальну схему, за якою надаватимуться  державні субсидії.  Після того, як Кабінет Міністрів України її затвердить, буде розроблений механізм реалізації цього плану. Державні органи мають зробити усе залежне від них, аби право кожного громадянина на інформацію було забезпечене. За матеріалами інтернет видань підготовано ©Україна, Рівне, creative initiative group, 2011 рік За дорученням та від імені ТОВ ТРК МАКСМЕДІА Україна Володимир Стратонов  creative initiative group-www.makcmedia.com.ua@gmail.com ......................................................................................................     ДОПОВНЕНО 12 вересня 2012 року о 16.25 год. 12 вересня Національна рада завершила засідання з підбиття підсумків конкурсу на вільні частоти в багатоканальній телемережі з регіональним покриттям МХ-5 та визначила переможців. Загалом, для участі в цьому повторному конкурсі на мовлення в мультиплексі МХ-5 було подано 179 заяв від 46 компаній з більшості областей України. Як повідомлялося раніше, з 123 населених пунктів, де були вільні канали мовлення, у 44-х взагалі не виявилося претендентів (66 каналів мовлення). Після підбиття підсумків конкурсу в 34 населених пунктах претенденти не набрали необхідної кількості голосів, і переможця не було визначено (55 каналів залишилися вільними). У деяких пунктах, що мали по два вільні канали, переможця визначено лише на одному. Таким чином, залишаються вільними 121 канал (програми) у 94 населених пунктах. Віддаючи свої голоси на користь тієї чи іншої компанії, члени Національної ради насамперед звертали увагу на програмні концепції каналів та їх відповідність конкурсним умовам. У разі, якщо на канал претендувала лише одна компанія, але її зобов’язання не були переконливими, то голосування виявлялося негативним. Так, перший заступник голови Національної ради Оксана Головатенко під час брифінгу, що відбувся по закінченні засідання, заявила: «Не треба обирати з гіршого краще. Треба прагнути того, щоб компанії дослухалися до наших рекомендацій і подавали в ефір якісний продукт». Заступник голови Національної ради Лариса Мудрак наголосила на кількох моментах цього конкурсу. Вона зауважила, що «є очевидна тенденція: компанії, які не виграли минулого разу, цього разу показали свою динаміку росту. Наприклад, такі як «TV-4» із Тернопільщини, «Рівне 1» та «Ритм» із Рівненщини. Отже, ми бачимо, що місцеві компанії прислухалися до нас». Крім цього, Лариса Мудрак назвала ще один позитивний, на її думку, чинник: деякі маленькі місцеві компанії почали об’єднуватися для спільного мовлення. «Нагадаю, – сказала вона, – це європейська практика. Необхідність такого кроку очевидна, оскільки ви бачите, що ці маленькі мовники мають лише по кілька годин ефіру, і в них немає можливості самостійно забезпечити цілодобове мовлення». Минулого року під час конкурсу на МХ-5 такий приклад показала лише одна телерадіоорганізація «РАІ» з Івано-Франківщини. На цьому конкурсі ще кілька компаній об’єднали свої зусилля і здобули довіру регулятора. Представники деяких мовників говорили про своє можливе об’єднання уже під час презентації програмних концепцій. На жаль, такі заяви вже під час розгляду конкурсних питань врахувати не було можливості. Конкурс засвідчив, що під час голосування члени Національної ради надавали перевагу місцевим телеканалам. Так, із 25 переможців 21 компанія – місцеві мовники, 4 – регіональні. Рівненські ТРК, що отримали ліцензію на мовлення: -ТОВ ТРК РІВНЕ 1 - 6 голосів "за", -ТОВ ТРК РИТМ - 6 голосів "за".  Жанр: Розважальні програми Просвітницькі програми Дитячі програми Спортивні програми Інформаційно-аналітичні Публіцистичні програми Культурологічні  Побудована 2011 року національна цифрова телемережа у стандарті DVB-T2 (MPEG-4) у складі чотирьох мультиплексів МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 охоплює цифровим сигналом 95% населення країни. Телеглядачі мають можливість безкоштовно приймати 28 загальнонаціональних й 4 регіональних або місцевих телепрограм. З метою забезпечення суспільних інтересів та інтересів мовників у процесі переходу на цифрове телебачення, визначення прозорих підходів до розробки і реалізації стратегій перехідного періоду Національна рада вела широке громадське обговорення цих питань. Було організовано низку круглих столів, нарад, зустрічей з органами частотного планування, представниками галузі, громадськими об’єднаннями тощо. Під час проведення Національною радою у 2012 році конкурсу на вільні канали в мультиплексі МХ-5, що передбачений для потреб регіонального і місцевого мовлення, було враховано застереження та зауваження представників тих компаній, які раніше не змогли отримати цифрові ліцензії. Таким чином, 25 телерадіоорганізацій (4 регіональні та 21 місцева) виграли конкурс і отримали можливість мовити на 48 каналах. Вільними залишилися 122 канали у 99 населених пунктах, конкурсний розподіл яких буде продовжено в наступний період. Упровадження цифрового мовлення на території України передбачає наявність перехідного періоду, коли одночасно працюють аналогові й цифрові станції. Після відповідного забезпечення населення засобами приймання цифрового сигналу аналогові передавачі будуть вимикатися, мовлення здійснюватиметься виключно у цифровому стандарті. Діяльність Національної ради щодо впровадження в Україні програми цифрового наземного ефірного телемовлення отримала позитивну оцінку міжнародних організацій та медіа-експертів. Про це неодноразово наголошувалося під час проведення різноманітних медійних форумів, зокрема на засіданнях і конференціях Європейської платформи регуляторних органів (EPRA) та Форумі регуляторних органів країн Причорноморського регіону (BRAF). Представники країн, які входять до BRAF, на третьому форумі цього міжнародного об’єднання відзначили помітний прогрес у розвитку вітчизняного медійного середовища й успіхи у впровадженні цифрового мовлення. Україні запропоновано головувати в цьому об’єднанні у 2013 році та поділитися своїм практичним досвідом із розбудови загальнонаціональної цифрової телевізійної мережі з іншими країнами Причорноморського регіону, багато з яких у цьому процесі значно відстають від нашої держави. Чергове засідання BRAF відбудеться влітку 2013 року в Києві. 2012 року Національна рада у зв’язку з появою в українському ефірі телерадіоорганізацій, які мовлять у цифровому стандарті DVB-T2, вжила заходів із розширення універсальної програмної послуги. Перехід від аналогового до цифрового мовлення передбачає зміну стандарту розповсюдження програм того чи іншого мовника з використанням радіочастотного ресурсу або ефіру. Чинна норма Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (частина 9 статті 39) вимагає від провайдерів програмної послуги обов’язкового забезпечення абонентам можливості перегляду пакета програм у складі програм телерадіоорганізацій, які відповідно до ліцензій здійснюють наземне ефірне мовлення на території розташування багатоканальної мережі. Між  регулятором  та  індустрією  відбувались  численні   наради, зустрічі, конференції, і в результаті цих обговорень було досягнуто певного консенсусу. Національна рада, врахувавши висловлені зауваження і пропозиції, затвердила Правила формування програмної послуги в пакетах програм провайдерів програмної послуги і передала їх на державну реєстрацію. Цей регуляторний акт було зареєстровано в Міністерстві юстиції України у вересні 2012 року. Він визначає підходи до формування пакетів програм, у тому числі й універсальну програмну послугу (УПП), у перехідний період від аналогового до цифрового стандарту мовлення. Більшість провайдерів виконали норму закону і відповідне рішення Національної ради. Навіть ті компанії, які мали невеликий ресурс мережі, знайшли можливість для модернізації і забезпечують надання абонентам обов’язкових програм. Це можна розглядати як позитивний чинник, адже багато українських громадян отримали можливість доступу до більшої кількості програм у кабельних мережах без підвищення абонентної плати. Питання трансляції обов’язкових телепрограм і принципів формування УПП залишається актуальним для всіх європейських країн. Національна рада й надалі братиме активну участь в обговоренні цих законодавчих норм та врахуванні їх у новій редакції профільного закону. Будемо сподіватися, що питання чіткіших дефініцій буде сформовано у новій редакції закону. Національна рада сприяла збільшенню охоплення території України діючими каналами і мережами мовлення. Для забезпечення цього завдання 2012 року було проведено 5 конкурсів на отримання телерадіоорганізаціями ліцензій на аналогове та цифрове мовлення. За їх результатами видано 47 нових ліцензій. На позаконкурсній основі, як це передбачено нормами законодавства, видано 8 ліцензій на супутникове мовлення, 19 – на кабельне, 114 – провайдерам програмної послуги. Отже, нині у сфері телевізійного мовлення налічується 30 загальнонаціональних і 76 регіональних каналів, а в радіомовній сфері – 15 загальнонаціональних і 57 регіональних. 720 компаній, що працюють як провайдери програмної послуги, мають 955 ліцензій Національної ради. Розвиток та регулювання нових медіа став для Національної ради одним із пріоритетних напрямів на шляху входження України в європейський інформаційний простір. 2012 рік характерний посиленням співпраці Національної ради із міжнародними організаціями, вітчизняними і зарубіжними експертами у питаннях вивчення та імплементації європейських підходів і практик до нових аудіовізуальних ЗМІ на теренах України. З цією метою конституційний орган у сфері телерадіомовлення ініціював перед Організацією з безпеки і співробітництва в Європі проведення низки заходів. Пропозиція Національної ради знайшла підтримку Координатора проектів ОБСЄ в Україні. У рамках спільної програми в Києві, Львові, Запоріжжі й Одесі було проведено навчальні семінари на тему «Регуляторні підходи до нових конвергентних аудіовізуальних ЗМІ: міжнародний досвід». До участі в цих консультаціях були запрошені представники телерадіоінформаційної сфери, організацій кабельного телебачення, інтернет-провайдерів та ЗМІ з усіх регіонів України. За підсумками цієї роботи опубліковано працю «Огляд підходів до регулювання нових конвергентних аудіовізуальних засобів масової інформації: міжнародний досвід», в якій автори медіа-юристи Д.Проценко і Д.Тупчієнко запропонували рекомендації, що можуть бути використані під час затвердження нової редакції профільного закону. Вивчаючи підходи до регулювання новітніх інформаційних систем, запроваджених в інших країнах, Національна рада може обирати найбільш прогресивні й адаптовувати їх до українських реалій. Адже новітні інформаційно-комунікативні технології, побудовані на використанні широкосмугового доступу (такі як IPTV, ОТТ, HВВTV) та інших мультисервісних мереж, набувають в Україні дедалі більшого поширення. Наприклад, інтерес споживачів до суб’єктів господарювання, які надають програмну послугу абонентам у багатоканальній мережі з використанням технології IPTV, останнім часом невпинно зростає. Станом на 31 грудня 2012 року до Державного реєстру телерадіоорганізацій України внесено 38 компаній, які мають 55 ліцензій на діяльність із використанням технології IPTV.